Перший університет

Він постав у Львові в 1661 році завдяки клопотанням Ордену ченців Єзуїтів. Король Ян ІІ Казимир надавав їхній колегії у Львові «гідність академії і титул університету». Дуже швидко університет став важливим осередком, будував і купував нові приміщення, мав гарну бібліотеку та найбільшу у Львові друкарню.

Флячки

– страва, яку в Україні готують лише в Галичині. Її роблять із волового шлунку. Його попередньо довгий час відварюють, міняючи воду 3-4 рази. Ріжуть смужками, тушкують з морквою, цибулею, коренем петрушки, спеціями, майораном. Підбивають борошном. Заправляють часником. Подається як перша страва. Спробувати флячки традиційного приготування можна у ресторанах «Кумпель» та «Амадеус».

Легенди Львова

Падіння ангела

Родинна усипальниця угорської родини Боїмів дивує своїми таємницями навіть через чотириста років після будови. Кілька років тому з-під її куполу впала фігурка Ангела, що була зроблена з пісковика. Попри висоту понад 13 метрів та делікатність каменю, Ангел не розбився. Сьогодні його, як і раніше, можна оглянути в інтер’єрі каплиці.


Таємничий тунель

У радянські часи у центрі Львова, під вулицею Личаківською, знайшли тунель. За популярною легендою, то був перехід між жіночим монастирем Кларисок та чоловічим Бернардинів. Втім, як свідчать історичні джерела, на тому місці був усього лише підкоп, за допомогою якого турецька армія у 1672 році безуспішно намагалася потрапити до міста.


Труна у Ратуші

Кажуть, що ще й сьогодні по ночах у коридорах львівської Ратуші під стелею інколи літає чорна труна. Це нагадування про несправедливе рішення одного судді. Нещасного в’язня тоді стратили, а труна почала лякати сторожу та депутатів Ради.


Львівські Ромео і Джульєтта

 Італієць Мікелліні та українка Пелагея нестямно покохали одне одного. Навесні 1593 року Мікелліні, який був купцем і торгував вином, вирушив до Венеції. Коли він повернувся з Італії, у місті була епідемія чуми. Захворіла і Пелагея. Мікелліні, попри вмовляння батьків, доглядав Пелагею, сподіваючись на диво. Але вона помирала. Тоді він поцілував її, щоб також захворіти і щоб вони померли разом. І на їхніх надгробках написали: «Те, що любов навіки поєднала, не може роз’єднати смерть».


Найбільш нещасна наречена Європи

Кілька тижнів у монастирі отців-Домініканців переховувалась найбільш нещасна наречена Східної Європи. Йдеться про Гальшку з Острога. Через її багатство дівчину хотіли силою видати за нелюба. Гальшка пообіцяла монахам щедрі дари за прихисток. Облога закінчилась після того, як жадібний до грошей молодик перекрив постачання води в монастир. Гальшку видали, і вона просиділа під замком аж до смерті свого чоловіка.


Знамення для Хмельницького

Під час навчання у Львові в монастирі отців Єзуїтів Богдан Хмельницький гуляв у їхньому саду. Як каже легенда, раптово здійнялась буря, і сильний вітер підніс його на кілька сантиметрів над землею. Монахи припустили, що цей знак пророкує хлопцеві велике майбутнє. Богдан став славним гетьманом України та очолив найбільше повстання в історії України.


Угода з дияволом

 У 1641 році міщанин Альберт Віроземський уклав із дияволом угоду і віддав йому свою душу разом із тілом. Це назвали «найбільш ганебним людським вчинком за всю історію міста». Альберт видурював у людей гроші, прикидаючись священиком. Він почав їздити селами навколо Львова, правити служби і збирати гроші. Коли шахрая викрили, бажання жити у нього було настільки сильним, що він уклав контракт із дияволом, котрий начебто прийшов до нього у вигляді молодого привабливого хлопця, пройшовши крізь стіну. Вирок суддів був одностайнім – смерть через спалення. Сподівання грішника на допомогу диявола виявилися марними.


Годинник, що врятував місто

Годинник на дзвіниці монастиря отців Бернардинів завжди випереджав дійсний час на півгодини. Робили це в пам’ять про винахідливого сторожа. Побачивши ворогів з висоти вежі, сторож пересунув стрілки, і це дозволило за боєм годинникових дзвонів одразу ж зачинити брами міста та врятувати мешканців. Кожен, хто чув дзвін, знав, що в його житті є більше часу.


Знак Господній

Колись на місці Вірменської церкви знаходився сад, в якому росли завезені з Вірменії дерева й кущі. Дерево айви давало такі плоди, що коли їх розрізали навпоперек, вони завжди показували хрест. Багатий львівський вірменин Івашкович звернув на це увагу і розцінив як знак Господній. Коли було вирішено збудувати церкву на вулиці Вірменській, то в основу її плану було закладено форму хреста, який побачив Івашкович у розрізаній айві.


Щасливий палець.

Никифор Дровняк був відомим художником лемківського походження. Його дещо наївні малюнки вважають віддзеркаленням душі народу. У Львові його бронзова скульптура обросла справжніми легендами. Багато людей вірять, що погладжування його пальця та носа принесе їм щастя.